почати бігти

См. также в других словарях:

• побігти — біжу/, біжи/ш, док. 1) Почати бігти в якому небудь напрямку. || розм. Швидко, спішно піти, сходити куди небудь з якоюсь метою. || Почати тікати, відступати. 2) перен. Почати швидко рухатися (їхати, котитися і т. ін.) в якому небудь напрямку. ||… …   Український тлумачний словник

• побігти — 1) (почати бігти у якомусь напрямку), кинутися, метнутися, майнути, помчати, полетіти, полинути, поринути, погнати, дременути, чкурнути, дунути, мот(о)нутися, у[в]джигнути, почесати, у[в]лупити, у[в]різати, гайнути, гасонути, припустити, шуснути …   Словник синонімів української мови

• заскакати — ачу/, а/чеш, док. 1) Почати скакати, робити стрибки. || Почати відлітати вгору, вбік від удару об що небудь тверде. || Почати швидко рухатися, піднімаючись і опускаючись. 2) Почати бігти, пересуватися стрибками …   Український тлумачний словник

• розбігтися — 1) = розбігатися (почати бігти, поступово набираючи швидкість), розігнатися, розганятися 2) див. розходитися I …   Словник синонімів української мови

• полинути — ну, неш, док., поет. 1) Легко, плавно полетіти (про птахів, комах і т. ін.). || Почати переміщатися, пересуватись у просторі (про літаки, ракети і т. ін.). 2) Легко, плавно попливти. || Почати текти. 3) Поїхати, піти, побігти куди небудь. ||… …   Український тлумачний словник

• посипатися — I посип атися а/ється, недок. Пас. до посипати 4). II пос ипатися плеться, док. 1) Почати сипатися, вільно падати (про що небудь сипке або дрібне). || чим, рідко. Почати сипати що небудь. 2) Відірвавшись від чого небудь або не втримавшись на… …   Український тлумачний словник

• покотитися — I очу/ся, о/тишся, док. 1) Обертаючись, почати пересуватися в певному напрямі. || з кого – чого, на що. Звалитися. || на що, на чому. Упасти в непритомному стані. Покотитися зі сміху. •• Хоч покоти/ся а) нічого немає, зовсім пусто; б) гладенько,… …   Український тлумачний словник

• полетіти — ечу/, ети/ш, док. 1) Почати пересуватися в повітрі за допомогою крил (про птахів, комах і т. ін.). || Спрямувати кудись свій політ (про птахів, комах і т. ін.). || Почати переміщатися, пересуватися в просторі (про літаки, ракети і т. ін.). ||… …   Український тлумачний словник

• понести — су/, се/ш, док. 1) перех. Піти, несучи кого , що небудь. || Несучи, доставити кого , що небудь кудись або комусь; віднести. || у сполуч. зі сл. на собі. Здужати нести. || у сполуч. зі сл. постать, голова, тіло і т. ін., поет. Піти. || Забрати… …   Український тлумачний словник

• ударяти — (вдаря/ти), я/ю, я/єш, недок., уда/рити (вда/рити), рю, риш, док. 1) перех. і неперех., по чому, у що, об що. Чинити удар, удари; бити. || у сполуч. зі сл. по плечі. Плескати по плечах, виражаючи доброзичливе ставлення до когось. || Спричиняти… …   Український тлумачний словник

• покотити — очу/, о/тиш, док. 1) перех. Штовхаючи якийсь округлий предмет, примусити його котитися у певному напрямі; почати котити. || Примусити рухатися що небудь, що має колеса. || Штовхнувши, вдаривши, звалити з ніг. || перен., розм. Примусити відступити …   Український тлумачний словник